Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

піднімати на роги

  • 1 toss

    I
    n
    1) кидання; метання; підкидання; відкидання
    2) задирання голови
    3) поштовх; струс
    4) падіння (з коня)
    5) підкидання монети
    6) метушня, сум'яття

    toss bombing — ав. бомбометання під час виходу з піке

    to take a toss — а) звалитися, упасти; б) бути скинутим з коня

    II
    v (past і p.p. tossed, tost)
    1) кидати, метати
    2) скидати (вершника)
    3) закидати, задирати (голову)
    4) підкидати
    5) піднімати на роги (про бугая)
    6) відкидати, шпурляти; кидати угору і вниз (із сторони в сторону)
    7) стривожено кидатися (уві сні тощо; тж to toss about)
    8) перен. ставити в різні життєві ситуації
    9) носитися по хвилях; підніматися і опускатися (про судно)
    10) майоріти
    11) турбувати, хвилювати
    12) гірн. промивати (руду)
    13) ав. ковзати на хвіст
    6) зробити похапцем

    toss up — а) підкидати; б) кидати жереб; в) нашвидку приготувати їжу

    to toss a coin — а) грати в орлянку; б) вирішувати суперечку підкиданням монети (жеребкуванням)

    * * *
    I a
    1) метання, кидання, підкидання; кидок

    the toss of a coin — жеребкування; відстань кидка

    to give a knowing [a proud] toss of the head — розуміюче [гордо]труснути головою

    3) толчок, струс; падіння ( з коня)
    4) = toss-up I
    5) icт. безлад, суматоха, переполох, сум'яття; збудження

    the town is in a great toss — місто сильно збуджене; = місто гуде як розтривожений вулик

    toss and catch — aмep. ризикована гра

    to take a toss — повалитися, впасти; бути скинутим з коня

    to win [to lose]the toss — виграти [програти]в орлянку; виграти [програти]парі

    not to give a toss about smth — плювати на що-н.

    II v
    (tossed [-t], tost)
    1) кидати; метати

    to toss one's hat on the table — кинути капелюх на стіл; кидати; поміщати

    to toss smb into pail — кинути кого-н. у в'язницю; кидати, посилати

    to toss a challenge to smb — кидати кому-н. виклик

    to toss smb in a blanket — гойдати /підкидати/ кого-н. на ковдрі

    to toss a pancake — перевернути млинець, підкинувши його

    she sat tossing pebbles on her palm — вона сиділа, підкидаючи камінчики на долоні

    waves from a passing ship tossed the small boats — маленькі суденишки гойдалися на хвилях, піднятих пароплавом; вирішувати суперечку підкиданням монети; кидати жереб

    to toss a coin to decide which should be first — підкиданням монети вирішити, хто буде першим [див. є]

    to toss (to see) who will begin — кидати жереб, кому починати ( підкиданням монети)

    to toss and lose — кинути жереб, програти

    I'll toss you for it — = орел або решка?

    he missed his footing and was tossed by the bull — він оступився /посковзнувся/, бик підняв його на роги; скидати ( сідок)

    4) підкидати, підіймати ( голову)
    5) відкидати; кидати вгору, вниз, з одного боку в інший (to toss about, to toss to and fro)

    the aeroplane was tossed (about) in the stormy sky — літак кидало з одного боку в інший в грозовому небі; підніматися, опускатися, носитися хвилями

    to be tossing for days on the ocean — багато днів носитися хвилчми; ставити в різні життєві ситуації

    6) рухатися швидко або нетерпляче

    to toss out of the room in anger — в люті вилетіти з кімнати; розвіватися, колисатися ( про прапори); тріпотіти, ворушитися

    branches tossed in the wind — гілки тріпотіли на вітрі; розгойдувати; примушувати колисатися або тріпотіти

    trees toss their branches in the breeze — вітер колише гілки дерев; неспокійно кидатися ( уві сні)

    to toss about, to toss and turn — ворушитися в ліжку або уві сні

    to toss (about) on the bed in pain — ворушитися в ліжку від болю

    7) робити поспішно, нашвидку

    to toss a salad — приготувати салат на швидку руку; обговорювати не дуже серйозно; перекидатися репліками ( to toss around)

    8) турбувати, хвилювати
    9) cпopт. подавати ( м'яч)
    10) гipн. промивати ( руду)
    11) aв. ковзати на хвіст
    ••

    to toss a coin — грати в орлянку; вирішувати суперечку підкиданням монети; [див. 2]

    English-Ukrainian dictionary > toss

  • 2 toss

    I a
    1) метання, кидання, підкидання; кидок

    the toss of a coin — жеребкування; відстань кидка

    to give a knowing [a proud] toss of the head — розуміюче [гордо]труснути головою

    3) толчок, струс; падіння ( з коня)
    4) = toss-up I
    5) icт. безлад, суматоха, переполох, сум'яття; збудження

    the town is in a great toss — місто сильно збуджене; = місто гуде як розтривожений вулик

    toss and catch — aмep. ризикована гра

    to take a toss — повалитися, впасти; бути скинутим з коня

    to win [to lose]the toss — виграти [програти]в орлянку; виграти [програти]парі

    not to give a toss about smth — плювати на що-н.

    II v
    (tossed [-t], tost)
    1) кидати; метати

    to toss one's hat on the table — кинути капелюх на стіл; кидати; поміщати

    to toss smb into pail — кинути кого-н. у в'язницю; кидати, посилати

    to toss a challenge to smb — кидати кому-н. виклик

    to toss smb in a blanket — гойдати /підкидати/ кого-н. на ковдрі

    to toss a pancake — перевернути млинець, підкинувши його

    she sat tossing pebbles on her palm — вона сиділа, підкидаючи камінчики на долоні

    waves from a passing ship tossed the small boats — маленькі суденишки гойдалися на хвилях, піднятих пароплавом; вирішувати суперечку підкиданням монети; кидати жереб

    to toss a coin to decide which should be first — підкиданням монети вирішити, хто буде першим [див. є]

    to toss (to see) who will begin — кидати жереб, кому починати ( підкиданням монети)

    to toss and lose — кинути жереб, програти

    I'll toss you for it — = орел або решка?

    he missed his footing and was tossed by the bull — він оступився /посковзнувся/, бик підняв його на роги; скидати ( сідок)

    4) підкидати, підіймати ( голову)
    5) відкидати; кидати вгору, вниз, з одного боку в інший (to toss about, to toss to and fro)

    the aeroplane was tossed (about) in the stormy sky — літак кидало з одного боку в інший в грозовому небі; підніматися, опускатися, носитися хвилями

    to be tossing for days on the ocean — багато днів носитися хвилчми; ставити в різні життєві ситуації

    6) рухатися швидко або нетерпляче

    to toss out of the room in anger — в люті вилетіти з кімнати; розвіватися, колисатися ( про прапори); тріпотіти, ворушитися

    branches tossed in the wind — гілки тріпотіли на вітрі; розгойдувати; примушувати колисатися або тріпотіти

    trees toss their branches in the breeze — вітер колише гілки дерев; неспокійно кидатися ( уві сні)

    to toss about, to toss and turn — ворушитися в ліжку або уві сні

    to toss (about) on the bed in pain — ворушитися в ліжку від болю

    7) робити поспішно, нашвидку

    to toss a salad — приготувати салат на швидку руку; обговорювати не дуже серйозно; перекидатися репліками ( to toss around)

    8) турбувати, хвилювати
    9) cпopт. подавати ( м'яч)
    10) гipн. промивати ( руду)
    11) aв. ковзати на хвіст
    ••

    to toss a coin — грати в орлянку; вирішувати суперечку підкиданням монети; [див. 2]

    English-Ukrainian dictionary > toss

  • 3 throw

    I
    n
    1) кидання; кидок

    at a single throw — одним ударом, відразу

    2) спорт. кидок (боротьба)
    3) спорт. метання
    4) спорт. неправильний удар (бадмінтон)
    5) відстань кидка
    6) закидання (сітки)
    7) рубання, валяння (лісу)
    8) шаль, шарф
    9) покривало (на ліжко)
    10) гончарний круг
    11) геол. вертикальне переміщення
    12) тех. хід (поршня)
    13) тех. радіус кривошипа; розмах
    14) амплітуда стрілки (приладу)

    throw distance — кін. проекційна відстань

    II
    v (past threw; p.p. thrown)
    1) кидати, шпурляти

    to throw smb. into prison — кидати когось до в'язниці

    2) кидатися (тж throw oneself)
    3) спрямовувати, посилати

    to throw light on smth. — а) кидати світло на щось; б) перен. проливати світло на щось

    to throw smb. a kiss — послати комусь поцілунок здаля

    4) вивергати
    5) телитися, жеребитися тощо
    6) закидати (сіть тощо)
    1) накидати, напинати (одяг)
    8) перекладати, звалювати (вину)
    9) скидати, міняти (шкіру, роги тощо)
    11) губити (колесо, підкову)
    12) валити (дерева)
    13) зносити (будинок)
    14) скидати (вершника)
    15) спорт. кидати на килим, класти на обидві лопатки
    16) спорт. метати (молот)
    17) військ. вводити в бій; терміново посилати (перекидати) (підкріплення)
    18) наводити (міст)
    19) робити, виконувати (вправу)
    20) розм. зчиняти (скандал)
    21) розм. давати (обід)
    22) уводити (ліки); робити (уколи)
    23) текст. сукати; крутити (шовк)
    24) формувати, надавати форми
    25) обробляти на гончарному крузі
    26) навмисно програвати (під час змагання тощо)
    27) військ. вести вогонь (з гармати)

    throw about — а) розкидати; б) розмахувати

    throw aside — а) відкидати, відсувати; б) відмовлятися (від чогось)

    throw at — накидатися, нападати

    throw away — а) відкидати, викидати; б) витрачати; в) пропустити (щось), не скористатися (з чогось)

    throw back — а) відкидати назад; б) сповільнювати розвиток; в) тіснити (ворога); г) бути схожим на предків; д) мати давню історію

    throw down — а) кидати; упускати, випускати (з рук); б) зносити (будинок); в) скидати; г) відхиляти (щось); відмовлятися (від чогось)

    throw in — а) додавати; б) вставляти (зауваження); в) ділити (з кимсь — with); г) закидати (сіть); д) спорт. укидати (м'яч); є) кидати (приймати) виклик; є) ставати кандидатом; ж) тех. вмикати; з) мисл. пускати собак (по сліду)

    throw off — а) скидати, знімати (одяг); б) позбутися (чогось), звільнитися (від чогось); в) виділяти, випускати, вивергати; г) скидати (владу); д) відраховувати, скидати з рахунку; є) спорт. вибивати; є) починати (щось); ж) друкувати; з) спускати (собак)

    throw out — а) викидати; б) відмовлятися (від чогось); в) виганяти; г) перебивати (в розмові); д) дезорганізовувати; є) виводити з рівноваги (з себе); є) не рахуватися (з кимсь); не брати до уваги (когось); ж) відхиляти (законопроект); з) висловлювати мимохідь

    1) будувати, прибудовувати; й) випромінювати (світло); к) викидати (пагінці); л) виділяти, відтіняти; м) військ. виставляти, висилати (дозір); н) спорт. переганяти; о) виводити з гри (крикет, бейсбол); п) тех. вимикати, роз'єднувати; р) с.г. розвалювати (борозну)

    throw over — а) залишати, кидати (друзів); б) відмовлятися (від плану); в) тех. перемикати; перекидати (рукоятку)

    throw together — а) збирати в одному місці; зводити; б) похапки складати, компілювати

    throw up — а) підкидати вгору; б) кидати (щось); відмовлятися від участі (в чомусь); в) блювати; вивергати; г) зводити (будівлю); швидко будувати; д) виділяти, відтіняти; є) віддавати, кидати (напризволяще); є) амер. обвинувачувати; дорікати; лаяти; ж) мисл. втрачати слід (про собаку); з) с.г. перевертати (шар ґрунту)

    to throw a bomb into smth. — викликати сенсацію; зчинити переполох

    to throw at smb.'s head — вішатися комусь на шйю

    to throw dust in smb.'s eyes — замилювати комусь очі

    to throw oneself into smth. — енергійно братися до чогось; цілком присвятити себе чомусь

    to throw smb. off his guard — захопити когось зненацька

    to throw smb. over the perch — занапастити (убити) когось

    to throw smb. upon his own resources — покинути когось напризволяще

    to throw the book — а) повністю використати свої права; б) військ. ввести в бій усі засоби

    to throw the bull — амер. базікати, безсоромно брехати

    to throw up the sponge, to throw in the towel — здатися, визнати себе переможеним

    * * *
    I n
    1) кидання; кидок

    at a single throw — одним ударом; відразу

    to have a throw at smth — кинутися /напасти/ на щось; спробувати зробити щось

    2) cпopт. кидок

    throw in circle, flying overhead throw — кидок через голову

    record [well-aimed] throw — рекордний [добре розрахований]кидок; метання

    throw with the hammer — метання молота; хибний удар ( бадмінтон)

    4) ( при грі в кості) кидання, метання; викинуте число балів
    6) рубання, валка ( лісу)
    7) aмep. шаль, шарф

    knitted throw — в'язаний шарф; покривало ( на ліжко)

    9) гeoл. вертикальне переміщення, скидання
    10) тex. хід (поршня, шатун радіус кривошипа; розмах, подвійна амплітуда)
    12) aмep. штука; to sell smth at 4; dollars a throw продавати щось за чотири долари за штуку
    II v
    (threw; thrown)
    1) кидати; жбурнути

    to throw a ball (to smb), to throw (smb) a ball — кидати м'яч ( комусь)

    to throw smth out of the window — викинути щось з вікна

    to throw smth over the wall — перекинути щось через стіну

    to throw tomatoes [stones]at smb — закидати когось помідорами [камінням]

    the satellite will be thrown into space — супутник буде запущений у космос

    to throw smb into prison — кинути когось у в'язницю

    to throw a division against the enemy — кинути дивізію на супротивника; кидатися, кинутися ( часто to throw oneself)

    to throw at smb; smth — накидатися на когось, щось

    2) направляти, посилати

    to throw a shadow on smth — відкидати /кидати/ тінь на щось (тж. перен.)

    a new light was thrown on the mystery — таємниці спробували знайти нове пояснення

    to throw smb; a kiss — послати комусь повітряний поцілунок

    3) викидати; викинути
    4) лiт. проливати
    5) телитися, жеребитися, т. п.
    6) збентежити, спантеличити
    7) закидати, закинути (сітку, вудку)

    to throw one's net wide — образн. змалювати широку картину чогось ( про автора роману)

    8) накидати, накинути ( одяг)

    to throw a shawl on /over/ one's shoulders — накинути шаль на плечі

    with a coat thrown about him — накинувши пальто

    9) перекладати (провину, відповідальність на когось)
    10) скидати, міняти (шкіру, роги, копит); линяти ( про птахі)
    11) губити (підкову, колесо)

    one tank threw a track and went out of order — один танк втратився гусениці, вийшов з ладу

    12) проектувати (кадри, образи)
    13) валити ( дерев); зносити ( будівлі)
    14) скидати (вершник;)
    15) cпopт., кидати на килим; класти на обидві лопатки
    16) cпopт., метати

    to throw the discus [the javelin] — метнути диск [спис]

    to throw two sixes — викинути дві шістки; скидати ( карту)

    19) вiйcьк. перекидати ( продовольство); терміново посилати ( підкріплення); вводити в бій ( військ)
    20) перекидати, наводити ( міст)

    to throw a bridge over /across/ the river — перекинути міст через річку

    21) робити, виконувати ( вправу)

    to throw a somersault — зробити сальто; влаштовувати (сцену, істерику)

    22) давати ( обід); влаштовувати ( вечір)
    23) вводити ( ліки); робити ( уколи)
    24) з ( шовк); сукати, тростить
    25) формовать, надавати форму ( виробу); обробляти на гончарному колі
    26) ( навмисно) програвати ( змагання)
    27) to throw smb; smth

    into [on]smth — з когось, щось у якийсь стан; увергати когось, щось у щось

    to throw two rooms into one — з'єднати дві кімнати, перетворити дві кімнати в одну

    to throw smth into good form — привести щось у гарний вид

    to throw smb into confusion — привести когось у замішання

    to throw smb into a dilemma — поставити когось перед вибором; поставити когось у скрутне становище

    to throw the enemy on the defensive — вiйcьк. зайняти оборону проти супротивника

    28) to throw oneself into smth енергійно братися за щось; цілковито присвятити себе чомусь; з головою зануритися у щось

    to throw oneself (up)on food — накидатися на їжу, жадібно їсти

    29)

    to throw oneself (up)on smth; smb — довірятися чомусь, комусь

    to throw oneself on smb 's mercy — здатися на чиюсь милість

    30)

    to throw smb; smth off smth — скинути, скидати когось, щось із чогось

    to throw smb off the bicycle — скинути когось з велосипеда

    to throw a hound off the scent — збити собаку зі сліду [порівн. тж. О]

    31)

    to throw smb together — збирати в одному місці; зводити

    they were thrown together by a common interest — їх зв'язував спільний інтерес

    to throw smth together — наспіх складати, компілювати

    his novels are thrown together — його романи написані абияк /дуже недбало/

    32)

    to throw smth; smb into a state — приводити щось, когось у якийсь стан

    to throw smth open — розорювати

    to throw open the doors — прочинити двері; відкривати; створювати можливості; відкривати доступ

    to throw open the gates of commerce — широко відкрити двері для торгівлі, створити більші можливості для торгівлі

    to throw smb idle — позбавити когось роботи

    a hundred men were thrown idle — сто чоловік залишилися без роботи

    to throw at smb 's head — вішатися комусь на шию

    to throw oneself at smb — домагатися /домагатися/ чийогось розташування або любові

    to throw dirt /mud/ al smb — очорнити когось, облити когось помиями

    to throw a slur on smb; smth — ганьбити когось, щось

    to throw smth overboard, to throw smth to the winds — відмовитися від чогось; кидати /відкидати/ щось

    to throw one's scruples overboard — відкинути сумніви, плюнути на етичні міркування

    to throw a bomb into smth — створити сенсацію, зчинити переполох

    to throw smb; smth into the background — відтіснити когось, щось на задній план

    to throw smth into the dustbin /into the waste-paper basket/ — викинути щось на смітник

    to throw smth into the melting-pot — піддати щось докорінній зміні

    to throw obstacles in smb 's way — створювати перешкоди комусь

    to throw temptation in smb 's way — спокушати когось

    to throw oneself in smb 's way — постати на чийомусь шляху; шукати зустрічі з кимось

    to throw smth in smb 's face — кидати щось в обличчя комусь, різко дорікати або обвинувачувати когось

    to throw dust in smb 's eyes — обманювати когось

    to throw smb off his balance — виводити когось із себе

    to throw smb off his guard — обдурити чиюсь пильність; захопити когось зненацька

    to throw smb off the scent /off the trail/ — збити когось зі сліду [порівн. тж. ІІ Б 4,;]

    to throw a damper /a cold douche, cold water/ upon smth — заперечувати проти чогось; віднестися прохолодно до чогось; = вилити на когось відро холодної вода

    to throw doubt upon smth — брати щось під сумнів, сумніватися у чомусь

    to throw smb upon his own resources — надати когось самому собі

    to throw the book at smb — aмep.; cл.; див. book I O

    to throw the bull — aмep.; жapг. тріпати язиком, брехати безсовісно; to throw a chest випинати груди; to throw the handle after the blade бути наполегливим у безнадійній справі; to throw a sprat to catch a herring див. sprat O

    English-Ukrainian dictionary > throw

  • 4 head

    1. n
    1) голова
    2) розум; глузд; здібності

    a cool head — тверезий розум, розсудлива людина

    a hot head — гаряча голова, запальна людина

    a wise head — розумна голова, розумна людина

    3) людина
    4) голова, керівник; начальник; головний; старший

    the head of a department — амер. начальник відділу

    the H. of the Army — командуючий збройними силами

    5) вождь; вожак; ватажок
    6) верхівка, керівництво
    7) керівне становище
    8) верх, верхів'я
    9) головка
    10) колосок, волоть
    12) наконечник (стріли)
    13) військ. головка снаряда
    14) насадка, ригель
    15) критична точка, перелом
    16) заголовок; рубрика; параграф
    17) передня (головна) частина (чогось); перед
    18) верхів'я, головний витік (ріки)
    19) pl лицьовий бік (монети)
    20) піна; вершки (на молоці)
    21) качан (капусти)
    22) капітель
    23) plгірн. багатий концентрат
    24) тех. бабка (верстата)
    25) мис
    26) днище (бочки)
    27) шкіра на барабані
    28) колодочка (ножа)
    29) стадо; зграя

    head Mistress — директриса, жінка-директор школи

    head scald — мед. парші

    head tone — вступ, вступні зауваження

    head over heels, heels over head — шкереберть

    he has a cold in the head — він простудився, у нього нежить

    I'll give my head for it — ручаюся головою, даю голову відтяти

    to give smb. his head — дати комусь волю, дозволити комусь діяти на свій розсуд

    to hold (to keep) one's head above water — ледве зводити кінці з кінцями

    to lay (to put) heads together — радитися, спільно консультуватися

    to make head or tail of smth. — зрозуміти щось, розібратися в чомусь

    to hit the nail on the head — попасти в точку, угадати

    two heads are better than one — присл. одна голова добре, а дві — краще

    2. v
    1) очолювати; бути (стояти) на чолі; стояти (іти) попереду
    2) спрямовувати; вести
    3) прямувати, тримати курс (кудись — for)
    4) давати (комусь) дорогу
    5) заважати, перешкоджати
    6) насаджувати (припасовувати) головку (до стріли, гвіздка тощо)
    7) давати назву, озаглавлювати
    8) брати початок, витікати (про річку)
    9) зрізати верховіття (верхівку) (рослини)
    10) зав'язуватися (про капусту тощо)
    11) наривати (про нарив)
    12) перен. досягати найвищої точки
    13) обрізати (кірку тощо)
    14) спорт. відбивати м'яч головою, грати головою
    15) відтинати голову

    to head off a quarrel — відвернути сварку; б) вказати комусь правильний шлях; в) обдурити, перехитрити

    head up — а) вставляти днище (в бочку); б) тримати курс на

    to head a trick — карт. бити старшою картою

    * * *
    I [hed] n
    1) голова; головний портрет, зображення голови; життя
    2) розум; здібності; ( фізіологічна) переносимість, здатність
    4) ( pl бeз змiн) голова худоби
    5) череда; зграя ( птахів)
    6) aмep. головний біль (особл. з похмілля)
    7) cл. рот
    9) icт. зачіска; волосся
    10) aмep.; cл. наркоман; фанатик, палкий шанувальник, уболівальник
    11) верхня частина ( чого-небудь); верх, верхівка; мop. топ ( щогли)
    12) передня, головна частина ( чого-небудь); перед; мop. передня, носова частина судна; ніс ( судна)
    13) просування вперед, прогрес
    15) голівка; колос, волоть ( злакових)
    16) витік, верхів'я ( ріки)
    17) заголовок; рубрика, параграф
    18) мeд. назріла голівка ( нариву); критична точка, перелом; криза
    19) головка (шпильки, гвинта, цвяха); циліндрична головка ( болта); обух ( сокири); бойок ( молота); лоб ( зубила); набалдашник ( тростини); наконечник ( стріли); головка ( тенісної ракетки); вiйcьк. головка снаряда; тex. насадка, ригель; головка
    20) pl лицьова сторона ( монети); орел
    21) піна ( на пиві); вершки ( на молоці)
    22) підйомний навіс; відкидний верх (екіпажа, автомобіля)
    23) днище (бочки, цистерни); шкіра, натягнута на барабані
    24) елк., paд. магнітна головка ( magnetic head)
    25) тex. бабка ( верстата)
    26) тex. рухомий штамп
    27) бyд. верхній брус ( віконної або дверної коробки)
    28) apxiт. капітель, замковий камінь ( склепіння)
    29) pl; гipн. багатий концентрат; pl; xiм. головний погон, головна фракція ( при перегонці)
    30) гiдp. різниця рівнів; напір, висота напору, тиск ( стовпа рідини)
    31) метал. ливник, додаток ( при литті)
    32) гeoгp. мис ( часто у назвах)
    33) aмep.; мop.; жapг. гальюн; убиральня
    34) глава, керівник, начальник; головний, старший; вождь; ватажок; проводир; = headmaster
    35) верхівка; керівництво
    36) провідне, керівне положення
    37) лiнгв. вершина, стрижневе слово ( конструкції)
    II [hed] a
    1) верхній; передній; головний; головний, старший
    3) призначений для носіння на голові; головний
    III [hed] v
    1) очолювати, стояти на чолі; іти, стояти спереду
    2) перевершувати; бути першим
    3) озаглавлювати; починати ( якими-небудь словами); починати, започатковувати, бути початком, відкривати ( текст)
    4) направляти; направлятися; тримати курс ( куди-небудь)
    5) заважати, перешкоджати ( руху); поступатися, давати ( кому-небудь) дорогу; підніматися до витоків (ріки, струмка); обходити (ріку, струмок); рухатися назустріч ( чому-небудь); ( for) викликати на себе, напрошуватися
    7) насаджувати, прилаштовувати головку (до шпильки, гвіздка; head up)
    8) ( head up) завиватися, утворювати качани ( про капусту); колоситися ( про злакові)
    9) нарвати, дозріти ( про нарив); досягати найвищої, критичної точки
    10) зрізати верхівку (дерева, рослини; head down); знімати, прорізати (кірку, скорину); обезглавлювати
    11) відбивати м'яч головою; грати головою (head in; футбол)

    English-Ukrainian dictionary > head

  • 5 bull

    1. n
    1) бугай, бик; буйвол
    2) самець великої тварини (кита, слона тощо)
    3) бірж, спекулянт, який грає на підвищення
    5) розм. огрядна, незграбна, галаслива людина
    6) розм. крона (монета)
    7) амер., розм. поліцай, шпигун
    8) амер., розм. оптиміст
    9) розм. безглуздя; суперечність
    10) розм. брехня
    11) висяча печатка на документі
    12) (папська) булла
    2. adj
    1) бичачий
    2) сильний, дужий
    3) бірж, підвищуваний; що грає на підвищення
    4) амер., розм. оптимістичний, радісно настроєний

    bull horn — мор. ревун

    3. v бірж.
    1) підвищуватися в ціні
    2) спекулювати на підвищенні
    * * *
    I [bul] n
    1) бик; зooл. буйвіл
    2) самець великої тварини (кита, слона е т. п.)
    3) бірж. проф. маклер, що грає на підвищення; aмep.; cл. оптиміст
    5) велика, незграбна, галаслива людина
    7) aмep.; cл. поліцейський, шпиг
    8) cл. генеральне прибирання
    II [bul] a
    1) бичачий; сильний, здоровий
    2) бірж. проф. який підвищує; який грає на підвищення
    3) aмep.; cл. оптимістичний, райдужно настроєний
    III [bul] v
    1) проштовхувати, пропихати
    2) бірж. проф. підвищуватися в ціні; грати на підвищення
    3) cл. начищати до блиску, полірувати
    IV [bul] n
    нісенітниця, дурниця, безглуздість (тж. Irish bull); cл. брехня, нісенітниця
    V [bul] n
    2) ( папська) булла

    English-Ukrainian dictionary > bull

  • 6 head

    I [hed] n
    1) голова; головний портрет, зображення голови; життя
    2) розум; здібності; ( фізіологічна) переносимість, здатність
    4) ( pl бeз змiн) голова худоби
    5) череда; зграя ( птахів)
    6) aмep. головний біль (особл. з похмілля)
    7) cл. рот
    9) icт. зачіска; волосся
    10) aмep.; cл. наркоман; фанатик, палкий шанувальник, уболівальник
    11) верхня частина ( чого-небудь); верх, верхівка; мop. топ ( щогли)
    12) передня, головна частина ( чого-небудь); перед; мop. передня, носова частина судна; ніс ( судна)
    13) просування вперед, прогрес
    15) голівка; колос, волоть ( злакових)
    16) витік, верхів'я ( ріки)
    17) заголовок; рубрика, параграф
    18) мeд. назріла голівка ( нариву); критична точка, перелом; криза
    19) головка (шпильки, гвинта, цвяха); циліндрична головка ( болта); обух ( сокири); бойок ( молота); лоб ( зубила); набалдашник ( тростини); наконечник ( стріли); головка ( тенісної ракетки); вiйcьк. головка снаряда; тex. насадка, ригель; головка
    20) pl лицьова сторона ( монети); орел
    21) піна ( на пиві); вершки ( на молоці)
    22) підйомний навіс; відкидний верх (екіпажа, автомобіля)
    23) днище (бочки, цистерни); шкіра, натягнута на барабані
    24) елк., paд. магнітна головка ( magnetic head)
    25) тex. бабка ( верстата)
    26) тex. рухомий штамп
    27) бyд. верхній брус ( віконної або дверної коробки)
    28) apxiт. капітель, замковий камінь ( склепіння)
    29) pl; гipн. багатий концентрат; pl; xiм. головний погон, головна фракція ( при перегонці)
    30) гiдp. різниця рівнів; напір, висота напору, тиск ( стовпа рідини)
    31) метал. ливник, додаток ( при литті)
    32) гeoгp. мис ( часто у назвах)
    33) aмep.; мop.; жapг. гальюн; убиральня
    34) глава, керівник, начальник; головний, старший; вождь; ватажок; проводир; = headmaster
    35) верхівка; керівництво
    36) провідне, керівне положення
    37) лiнгв. вершина, стрижневе слово ( конструкції)
    II [hed] a
    1) верхній; передній; головний; головний, старший
    3) призначений для носіння на голові; головний
    III [hed] v
    1) очолювати, стояти на чолі; іти, стояти спереду
    2) перевершувати; бути першим
    3) озаглавлювати; починати ( якими-небудь словами); починати, започатковувати, бути початком, відкривати ( текст)
    4) направляти; направлятися; тримати курс ( куди-небудь)
    5) заважати, перешкоджати ( руху); поступатися, давати ( кому-небудь) дорогу; підніматися до витоків (ріки, струмка); обходити (ріку, струмок); рухатися назустріч ( чому-небудь); ( for) викликати на себе, напрошуватися
    7) насаджувати, прилаштовувати головку (до шпильки, гвіздка; head up)
    8) ( head up) завиватися, утворювати качани ( про капусту); колоситися ( про злакові)
    9) нарвати, дозріти ( про нарив); досягати найвищої, критичної точки
    10) зрізати верхівку (дерева, рослини; head down); знімати, прорізати (кірку, скорину); обезглавлювати
    11) відбивати м'яч головою; грати головою (head in; футбол)

    English-Ukrainian dictionary > head

  • 7 который

    1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;
    2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;
    3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);
    4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;
    5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].
    * * *
    мест.
    1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й
    3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

    кото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́

    Русско-украинский словарь > который

  • 8 наставлять

    наставить
    1) чего - наставляти, наставити и понаставляти, настановляти и настановлювати, настановити, понастановляти и понастановлювати чого. [Кругом наставили мисок (Котл.). Поналивала у казани оливи і понаставляла у піч (Рудч.). Наїдків, напитків понастановлювала (М. Вовч.)];
    2) см. Надставлять. -ть рога кому - наставляти, наставити, ставити, поставити роги кому;
    3) (направлять, приготовлять постановкой) наставляти, наставити, (о мног.) понаставляти що; см. Наводить 2. -ть западню (ловушку) - наставляти, наставити пастку. -ть копьё - наставляти, наставити, насторожувати, насторожити списа. [Гайдамака стоїть, виставивши ногу в сап'янці і настороживши списа (Куліш)]. -ть самовар - ставити, поставити, наставляти, наставити, настановляти, настановити самовар(а). [Постав самовар! (Брацл.). Самовари наставляє (Звин.). Настанови- но самовара! (Липовеч.)]. -ть уши - см. Навастривать уши;
    4) кого - нав[у]чати, навчити (на (добрий) розум) кого, давати, дати науку кому, напучувати, напутити, нарозумляти, нарозумити, радити, порадити, наважувати, настановляти, настановити, наставляти, наставити, (надоумлять) напоумляти, напоумити кого. [А мати хоче научати, так соловейко не дає (Шевч.). Почну на добрий розум навчати, - як умію, так і навчаю (М. Вовч.). Батько науку мені давав, щоб я худобу жалував (Харківщ.). «Ти не повинна ховатися з ним по закутках», - напучувала Навроцька (Н.-Лев.). Не було кому нарозумити сироту (Канівщ.). Це він так порадив нас (Звин.). «Будь покірна», - наважують, - «та до роботи щира» (М. Вовч.). Він там вас настанове, що далі треба робити (Мирний)]. -ть на что - навчати, навчити на що и чого, напучувати, напутити, направляти, направити, навертати, навернути, призводити, призвести на що. [Ви його на добро навчите (М. Вовч.). Лихого на добре не навчиш (Приказка). Оддам до школи, може там його на добре направлять (Звин.). Вони сами мене на це призводили (Крим.). Якби-ж ви на добре призводили, а то все на лихе (М. Грінч.)]. -ть на ум - настановляти, настановити, наставляти, наставити, навертати, навернути, наводити, навести, навчати, навчити на (добрий) розум, навчати, навчити розуму. [Настановили на розум (Сл. Гр.). Хто його на розум добрий наставляв? (М. Вовч.). На добрий розум навернути (М. Вовч.). Нехай прийде, навчимо його на добрий розум! (Звин.). Я її розуму навчала (М. Вовч.)]. -ть на путь (истины, добродетели, спасения и т. п.) - напучувати, напутити на добру (спасенну) путь, наломлювати, наломити на добру путь (дорогу); срв. Направлять (3) на путь. [Він тебе годував, ростив, на добру путь напучував (Мирний). На спасенну путь напутив (Рада). Наломити свого вихованка на добру дорогу (Франко)]. Наставленный -
    1) наставлений, настановлений, понастановлюваний;
    2) см. Надставленный; (о рогах) наставлений;
    3) наставлений; насторожений; наведений; поставлений: (об ушах) - см. Навострённый (под Навастривать);
    4) навчений, научений, напучений, нарозумлений; напоумлений. -ться -
    1) наставлятися, наставитися, настановлятися, настановитися, понаставлятися, понастановлятися; бути настановлюваним, наставленим, настановленим, понастановлюваним и т. п.; срв. Наставлять 1 и 3;
    2) см. Надставляться;
    3) навчатися, навчитися, напучуватися, напутитися; бути навчаним, напучуваним, навченим (наученим), напученим и т. п.
    * * *
    I несов.; сов. - наст`авить
    1) ( ставить) наставля́ти, наста́вити, -влю, -виш и мног. понаставля́ти, настановля́ти, настанови́ти, -новлю, -новині и мног. понастановля́ти и понастано́влювати, -люю, -люєш

    \наставлятьть самова́р — наставля́ти, наста́вити (настановля́ти, настанови́ти) самова́р

    \наставлятьть у́хо (у́ши) — наставля́ти, наста́вити ву́хо (ву́ха)

    II несов.; сов. - наст`авить
    ( кого на что и чему - давать наставления) наставля́ти, наста́вити, -влю, -виш, настановля́ти, настанови́ти, -новлю́, -новиш (кого на що); ( поучать) навча́ти, навчи́ти и мног. понавча́ти и понау́чувати, -чую, -чуєш ( кого-чого и чому), повча́ти (несов. - кого), напучувати, -чую, -чуєш и напуча́ти, напути́ти, -пучу́, -пути́ш (кого на що)

    \наставлятьть на ум (на ра́зум) — наставляти, настави́ти (настановля́ти, настанови́ти) на [до́брий] ро́зум, навча́ти, навчи́ти, повча́ти несов., напу́чувати и напуча́ти, напути́ти

    Русско-украинский словарь > наставлять

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»